Нині, як і щороку, ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка. Кожна річниця від дня народження українського Пророка – то ще одна віха в осягненні його величі, неповторності.
Тарас Шевченко… У кожного він свій. Образ лірика і гнівного бунтаря, поета, художника, просто людини постає перед внутрішнім зором нашого сучасника завдяки поетичним, прозовим і малярським творам митця. Цього-річ у Рік Шевченка в Україні та з нагоди 200-річчя від народження Великого Кобзаряна на районних урочистостях «Лунай, брини Шевченка слово!» в Кремінській дитячій музичній школі центральна районна бібліотека в фойє оформила креативну, сучасну, інноваційну книжково-ілюстративна виставку поетичну поляну «Кобзар України» до творів великого Кобзаря - Тарас Шевченко.
Поетичну поляну «Кобзар України» поєднали три розділи: «Кобзар України», «Шевченкові думки переживуть віки», «Мистецька Шевченкіана» та інсталяція «Ми Шевченка славить будемо і ніколи не забудемо».
Кожен розділ виставки ніс свій унікальний поетичний подих, адже творчість Т.Шевченка завершила процес становлення української літератури.
«Кобзар України» - геній Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезія, живопис, музика. Полум’яне слово Шевченка-поета немов летючою стрілою вражає, пориває серця людей до національного самоусвідомлення та самоствердження в єдиній соборній, незалежній українській державі.
«Шевченкові думки переживуть віки» - Шевченко-художник був таким самим «апостолом правди» і не ухилявся від тої високої ідеї – любові до людей, яка червоною ниткою проходить крізь усі його поетичні твори. Як художник він працював у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорта, рисунка олівцем і пером. Шевченко є автором понад тисячі картин.
«Мистецька Шевченкіана» - мистецька постать Кобзаря у всій своїй багатогранності – монолітна, цільна, з нерозривною єдністю творчого мислення. Різні види художньої діяльності Тараса Шевченка становлять органічне ціле, взаємно розвиваючи, доповнюючи і пояснюючи один одного. Стосовно музичного обдарування Шевченка, необхідно відзначити, що музикальність є його визначною рисою. За свідченням сучасників, Шевченко міг слухати співи годинами, а коли сам співав, усі зачаровано слухали. Шевченко мав голос приємного сріблястого тембру – тенор, майстерно виконував народні пісні, яких знав безліч, збирав і записував усе життя.І нарешті, віртуальна мандрівка «Ми Шевченка славить будемо і ніколи не забудемо», на яких присутні мали змогу для себе відкривали щось незнайоме, інстальована свічка осяює бюст Шевченка, як одного з величних майстрів українського слова, живопису, графіки та основоположника креативного реалізму в українському образотворчому мистецтві.
Окрасою виставки стали не лише книги, соняхи, українські рушники, а дві українки (бібліотекарі) свої словом вони розповідали присутнім про духовного провідника і геніального митця Тарас Шевченко, який посіяв в українському народі думки і почуття, що передаються з покоління в покоління.
Як підсумок презентованої виставки у районному заході, і як заклик схилити голову перед геніальною особистістю Кобзаря прозвучав безсмертний Шевченків «Заповіт».    |
