Статтею 40 Конституції України
кожному гарантується право на індивідуальне чи колективне звернення до органів
державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб
цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь
у встановлений законом строк.
Законом
України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року передбачено, що громадяни
України та особи, які не є громадянами України мають право звернутися до
органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової
інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із
зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності,
заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних
та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 5 Закону звернення може бути усним (викладеним громадянином і
записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим
поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи
через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного
законодавства.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по
батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання,
зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення повинно бути підписано заявником
(заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог,
повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять
днів від дня його надходження.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної
влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами
зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів
пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що
повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не
містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи
посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними
роз'ясненнями.
Не
підлягають розгляду та вирішенню письмові звернення у яких не зазначено місце проживання, не
підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити
авторство.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же
органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше
вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено
статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Звернення розглядаються і
вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які
не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти
днів від дня їх отримання. Якщо в
місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник
відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник
встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі,
яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у
зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно
зі ст. 29 Закону нагляд за дотриманням
законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором
України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним
законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав,
захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до
відповідальності.
Прокурор
прокуратури
Кремінського району А. Фатєєва |
