|
|
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ З ЛІТОПИСУ ДОНБАСУ
Згідно з указом Катерини II від 1795 року "Про створення ливарного заводу в Донецькому повіті при річці Лугані та про започаткування ломки знайденого в тому краю кам’яного вугілля", було розпочато будівництво Луганського ливарного заводу (у зв’язку з цим 1795 рік і вважається початком заснування Луганська), а в Лисичому Буєраці (теперішній Лисичанськ) була закладена перша шахта Донбасу для забезпечення потреб заводу у вугіллі. Створення Луганського ливарного заводу дало значний поштовх для подальшого вивчення підземних надр Донбасу, відіграло позитивну роль у справі виявлення нових вугільних та рудних родовищ, бо в обов’язки працюючих на заводі гірничих інженерів і технічного персоналу входило геологічне обстеження Донецького краю. Допитливими дослідниками показали себе випускники Санкт-Петербурзького гірничого кадетського корпусу сини пристава Луганського заводу Олександр та Микола Першини, брати Михайло та Олександр Анісімови.
Влітку 1826 року Микола Першин, обстежуючи місцевість по річці Красній, знайшов у Кремінній кам’яне вугілля.
Директор Луганського заводу І.В.Ільїн, оглянувши зразки знайденого Першиним вугілля, зробив висновок: "Це вугілля якістю своєю не поступається кеннельському, а родовище його обіцяє багате джерело цієї копалини". Кеннельське вугілля з Англії вважалося на той час одним з найкращих.
Олександр Анісімов, детально вивчивши вугільні пласти по річці Красній, встановив, що вони є продовженням пластів, які йдуть від сіл Верхнє та Привілля.
Видобуток вугілля в Кремінній почався тільки у 80-х роках XIX століття, і займалися цією справою селяни, котрим належало 4 копальні. До речі, хочу навести цікавий факт: за новими даними, використовувати кремінське вугілля почали ще понад 1000 років тому древні болгари, племена яких мешкали на території краю.
У 1895 році почала видавати вугілля на-гора перша велика шахта Кремінної - Кремінська копальня. Влаштована вона була на землях в кількості 12950 десятин, орендованих від селян Ново-Глухова (Кремінної) на строк до 1926 року з річною платою 2000 карбованців. Копальня входила до складу Олексіївського гірничо-промислового товариства, головою якого був відомий банкір і промисловик Олексій Кирилович Алчевський.
Шахта розробляла пласт у 1,25 аршина (0,88 метра) товщиною і глибиною 43 сажені (91 метр). Здобуте шахтою полум’яне вугілля цінувалося на ринку винятково за величиною шматків, але при гуркотінні воно давало дуже багато дріб’язку, який не мав збуту. Внаслідок цього, а також того, що відстань між шахтою і залізничною станцією дорівнювала 3 версти і підвозка вугілля обходилася дорого, шахта завжди несла збитки. Для зниження собівартості вугілля правлінням Олексіївського товариства планувалося підведення під’їзного залізничного путі до шахти, а також спорудження брикетної фабрики для використання вугільного дріб’язку. Досліди по брикетуванню кремінського вугілля провадилися в Німеччині на заводі "Міхтерман і Кремер". Але плани по розвитку Кремінської копальні не збулися в зв'язку з економічною кризою, яка охопила Росію на початку XX століття.
Інтенсивна розробка вугілля в Кремінній відновилася за часів Радянської влади, коли були збудовані шахти "Кремінна-Східна" та "Західна".
Сергій ОМЕЛЬЧЕНКО. |
| Категория: Мои статьи | Добавил: Professor (21.07.2010)
|
| Просмотров: 1168
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
| Кто здесь |
Онлайн всего: 8 Гостей: 8 Пользователей: 0 |
|
