Канцлер Німеччини Ангела Меркель запевняє, що євроатлантичні прагнення Києва та Тбілісі знайдуть підтримку, заявила вона напередодні візиту до Естонії та Литви, які наполягають на негайному наданні Україні та Грузії плану дій з набуття членства в НАТО, пише "Німецька хвиля". "Стосовно членства в НАТО на саміті в Бухаресті було ухвалено принципове рішення: Грузія та Україна стануть членами НАТО. І я завжди наголошувала, що ці країни мають самі вирішувати, чи хочуть вони до Альянсу", - зазначила канцлер Німеччини. Меркель піддала також гострій критиці рішення російського парламенту щодо визнання самопроголошених республік Абхазії та Південної Осетії: "Це суперечить міжнародним угодам. Я очікую, що російський президент не підпише цю резолюцію. Інакше це створило б критичну ситуацію з погляду територіальної цілісності Грузії", - зауважила канцлер. Раніше Меркель заявляла, що "в принципі Грузія і Україна стануть членами НАТО", " Грузія стане членом НАТО, якщо захоче цього, а вона цього хоче", " Україна і Грузія можуть стати членами НАТО– ми залишаємо двері відкритими. І раніше ми вже сказали, що вони можуть стати членами Альянсу, якщо вони цього хочуть. Ця позиція залишається в силі". Тим часом аналітичний центр Європейської ради з закордонних справ у доповіді, присвячений російсько-грузинському конфлікту, пише, що Європейський союз має визнати право України на членство в ЄС та НАТО, запропонувати більш ліберальний візовий режим, підтримати територіальну цілісність України та інтегрувати цю державу до європейського енергетичного ринку, повідомляє "Німецька хвиля". Згідно з доповіддю, нині своїми діями Росія намагається донести сусідам – Україні, Молдові та Азербайджану – важливий сигнал: відтепер Москва відповідатиме агресивніше на те, що вона вважає антиросійської поведінкою. Москва, вірогідно, гратиме на протиріччях в Україні стосовно "російського питання" і намагатиметься впливати на майбутнє цієї країни, зауважують експерти. Аналітики не виключають, що паралельно Росія заохочуватиме сепаратистські рухи в Севастополі та в Криму загалом. Як наголошується в документі, з огляду на те, що наступним пунктом напруги може стати Україна, ЄС має розробити широку стратегію для виявлення солідарності із цією державою. Можливість для цього може створити саміт Україна-ЄС, що проходитиме 9 вересня в Евіані. На думку авторів доповіді, Євросоюз має, зокрема, підтримати українські плани розробки дорожньої карти для виведення російського флоту із Севастополя після 2017 року, ЄС також повинен провести дослідження щодо майбутнього транзиту газу з Росії і впливу на це газогонів, що обминають Україну. |
